Середа, Жовтень 28, 2020
Головна Події Агропродовольчий ринок - що, де, коли.

Агропродовольчий ринок – що, де, коли.

Громадська організація «СФЕРО» приступає до коментування положень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (№ 771/97-ВР) (далі – Закон), і сьогодні мова йтиме про визначення поняття «агропродовольчий ринок» застосоване у статті 1 Закону № 771/97-ВР.

Фактично поняття «агропродовольчий ринок» уведено Законом. В його редакції від 23 грудня 1997 року агропродовольчий ринок визначався як спеціально оснащене та відведене місце, що використовується для надання послуг зі створення належних умов для продажу сільськогосподарської продукції, що визначена цим Законом.

Проблематика Агропродовольчого ринку

У поточній редакції Закону (пункт 1 статті 1) це формулювання виглядає дещо інакше – 1) агропродовольчий ринок – суб’єкт господарювання, що створює належні умови для реалізації (оптової реалізації) сільськогосподарської продукції, в тому числі харчових продуктів, на спеціально оснащених та відведених місцях відповідно до закону.

Дія Закону №771/97-ВР, як зазначено у його вступній частині, визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Тому виникає природне питання щодо співвідношення понять «сільськогосподарська продукція» і «харчовий продукт».

Кандидат юридичних наук, доцент Дніпровського державного університету внутрішніх справ М.М. ЧАБАНЕНКО в своїй статті «Сільськогосподарська продукція як категорія аграрного права України» (Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2014. – Вип. 197. – Ч. 2) визначає, що «…у законодавстві України вживається широке розуміння сільськогосподарської продукції, тобто як продукції (товарів), що підпадають під визначення груп 1–24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України «Про Митний тариф України». Відповідно до названого нормативно-правового акта, до сільськогосподарської продукції відносять:

  1. живі тварини та продукти тваринного походження (групи 01–05);
  2. продукти рослинного походження (групи 06–14);
  3. жири та олії тваринного або рослинного походження, продукти їх розщеплення, готові харчові жири, воски тварин- Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2014. – Вип. 197. – Ч. 2. 62 ного або рослинного походження (група 15);
  4. готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої і оцет, тютюн та його замінники (групи 16–24). При цьому така продукція (товари) мають вирощуватися, відгодовуватися, виловлюватися, збиратися, виготовлятися, вироблятися, перероблятися безпосередньо їх виробником. У цілому це відповідає законодавчій практиці ЄС.

Підпунктом 92) пункту 1 Закону №771/97-ВР харчовий продукт – речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Термін “харчовий продукт” не включає:

Очевидно що, різниця цих двох понять є очевидною.

Разом з цим сільськогосподарська продукція, в тому числі харчові продукти, реалізуються й на ринках, визначення яких наведене у спільному наказі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 N 57/188/84/105 «Правила торгівлі на ринках». За цим документом ринок ‒ це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі – ринок). Поняття саме «ринок» застосовується й у наказі Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.96 N 23 «Ветеринарно-санітарні правила для ринків».

Відповідно до п.5 Наказу від 26.02.02 N57/188/84/105 продаж продовольчих товарів, худоби та кормів, тварин і птахів, квітів тощо є спеціалізацією ринку.

Висновки

Виходячи з викладеного, застосовуване у Законі №771/97-ВР формулювання агропродовольчого ринку видається дещо некоректним в контексті статусу згаданого Закону. Більш доцільним для цілей Закону № 771/97-ВР видається наступне формулювання:

Ринок або його частина, спеціалізацією якого є, зокрема, оптовий або роздрібний продаж харчових продуктів, – оператор ринку харчових продуктів, який здійснює діяльність з надання послуг і створення належних умов оптової та роздрібної торгівлі харчовими продуктами відповідно до закону.

Схожі новини