ГоловнаНАССРАЛГОРИТМ ДІЙ ТА ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ: ПОВЕРНЕННЯ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКУ

АЛГОРИТМ ДІЙ ТА ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ: ПОВЕРНЕННЯ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКУ

Шановні друзі, пропонуємо до Вашої уваги розгляд ситуації, в якій може опинитися кожен оператор ринку, а головне – грамотний алгоритм дій для виходу з неї.

Матеріал оновлено.

Нещодавно керівництво освітніх закладів N-ського району зіткнулося з ситуацією, коли постачальник – переможець тендеру на поставку продукції в харчоблоки цих закладів, привіз продукт, який не відповідав заявленій в наданих документах і сертифікатах якості і безпечності (масло коров’яче «екстра» вищого гатунку 82%). Цей продукт впродовж досить тривалого часу вживали споживачі (в т.ч. учні молодших класів), а його невідповідність заявленій якості була виявлена тільки під час лабораторної перевірки представниками регіонального представництва ДПСС.

На жаль, в наших реаліях така ситуація виникає відносно часто. При безперечній відповідальності за безпечність товару постачальника на практиці винуватим вважатимуть керівництво закладу харчування. Адже відповідно до ЗУ «Про освіту» саме воно несе кінцеву відповідальність  за харчову безпеку дітей.

Що ж робити оператору ринку, якщо він зіштовхнувся з таким постачальником? Як убезпечити себе і своїх клієнтів? До вашої уваги простий алгоритм дій на випадок, якщо Ви опинилися в подібній ситуації.

Отже, при найменшій підозрі на небезпечність доставленого товару/сировини, необхідно слідкувати заходам, прописаним у Програмі передумов системи НАССР щодо специфікації і контролю постачальників. Зокрема,особи, призначені для приймання сировини та напівфабрикатів, повинні:

  • перевірити наявність документів, які підтверджують харчову безпеку.
  • перевіряти відповідність маркування вимогам Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (див. малюнок нижче).
  • проводити контроль органолептичних показників сировини та напівфабрикатів.
  • проводити контроль стану упаковки.
  • перевірити температуру транспортування.
  • внести відповідний запис до журналу вхідного контролю.
  • вжити коригувальних дій у разі виявлення невідповідності сировини та напівфабрикатів вимогам безпеки харчової продукції.

Тара й упаковка завезених харчових продуктів має бути цілою, неушкодженою й незабрудненою.

Документи повинні підтверджувати відповідність товарів установленим нормам і стандартам.

Якість продуктів під час приймання визначається органолептичним методом – за зовнішнім виглядом, кольором, запахом, консистенцією, а при необхідності і за смаком.

При отриманні молока і молочних продуктів основну увагу звертають на колір, запах, консистенцію, смак.

Контроль нефасованого коров’ячого масла на вміст пестицидів, антибіотиків і токсичних елементів  проводиться не рідше 1 разу на місяць    

При визначенні мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів у коров’ячому маслі  – періодичність контролю встановлюється за узгодженням з органами Держпродспоживслужби.

Слід застосовувати систему «використання в порядку надходження» (first in, first out) — в першу чергу використовуючи давніші партії сировини. Усім відома важливість умов постачання (температура, товарне сусідство, чистота транспортного засобу), але також слід звернути увагу на таке:

  • оскільки важливу роль у прийманні сировини відіграє органолептична оцінка, то процес мають проводити працівники з відповідними знаннями про харчові продукти. Тому важливо, щоб доставки проводилися протягом робочих годин закладу громадського харчування;
  • персоналу, який приймає продукцію, не слід заходити до кухні без заходів із дотримання гігієни (зміна одягу та взуття, миття рук). Зовнішнє пакування потенційно могло контактувати з брудною підлогою тощо під час зберігання/транспортування перед тим, як бути доставленим на потужність. Потрібно зняти зовнішнє пакування перед тим, як перемістити харчові продукти на кухню або приміщення для зберігання — залежно від того, як проведено зонування потужності;
  • якщо відбувається переміщення харчового продукту з його початкового пакування в інший контейнер, потрібно переконатися, що новий контейнер промарковано так, щоб установити партії сировини й постачальників у ньому, вказати термін придатності, який визначається строком придатності найдавнішої партії сировини в контейнері.

На практиці основними діями персоналу та адміністрації закладу при виникненні ситуації, коли сировина, що була прийнята для вживання, виявилась небезпечною, мають стати наступні кроки. Потрібно:

  1. Зробити відповідний запис у «Журнал прийому сировини…», де вказати інформацію щодо невідповідності маркування на продукті вимогам ЗУ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»
  2. Підготувати та надіслати листа до постачальника щодо неприпустимості повторення подібної ситуації. Вимагати надання достовірної супровідної інформації (сертифікатів якості та інше), а також маркування відповідно до законодавчих вимог. Просити постачальника посилити контроль за безпечністю та якістю продукції шляхом проведення додаткових експертиз, в т.ч. – лабораторних аналізів.
  3. За можливості – скласти акт повернення продукту.
  4. Провести додатковий інструктаж персоналу харчоблоку щодо вимог прийому та повернення харчової продукції. Зробити відповідний запис у журналі навчання працівників.
  5. При отриманні нової партії аналогічної продукції направити її зразок для лабораторного дослідження у ДПСС.
  6. Написати та направити звіт щодо вище проведених заходів до органів ДПСС.

Антимонопольним комітетом виявлено ряд недобросовісних виробників, які виготовляли суміші з невідомими складниками та при цьому називали продукт «маслом». 10 листопада, рішеннями АМКУ були накладені штрафи на недобросовісних виробників. В деяких випадках вміст немолочних та рослинних жирів сягав 90-100%. Подібне «немасло», окрім продажу у магазинах та на оптових ринках, постачалось через систему публічних закупівель у школи, дитсадки, інтернати, лікарні. 10 листопада, рішеннями АМКУ були накладені штрафи на таких недобросовісних виробників:

  • ТОВ «Богодухівський молзавод» (Харківська обл.) – 20,6 млн грн
  • ТОВ «Малороганський молочний завод» (Харківська обл.) – 4,4 млн грн
  • ТОВ «Гайсинський молокозавод» (Вінницька обл.) – 3,6 млн грн
  • ПП «Сімол» (Київська обл.) – 1 млн грн

Останнє і найважливіше – на розсуд адміністрації. Буде чесно та етично повідомити споживачів про те, що вони вживали в їжу неякісний продукт. Це не прописано в законі, але само собою зрозуміло демонструє людяність і турботу про своїх клієнтів.

Схожі новини