Вівторок, Вересень 29, 2020
Головна Події Один день із життя спеціалістів ГО "СФЕРО"

Один день із життя спеціалістів ГО “СФЕРО”

Всім привіт! Мене звуть Маріанна, я працюю в ГО «СФЕРО» менеджером з комунікацій. Днями я напросилася в невелике відрядження з нашими спеціалістами з впровадження стандартів харчової безпеки, щоб побачити зсередини, чим вони займаються в робочих поїздках. І це виявилося досить цікаво.

У дорогу ми вирушили пізно вночі, оскільки метою була одна з найчарівніших частин України — Чернігівська область. З самого початку поїздки мене вразили три речі: невимовна краса місцевої природи та архітектури; затишні села, які відроджуються завдяки зусиллям аграріїв і бізнесменів; а також, відносно добротна якість доріг, при чому, не лише на головних трасах.

Разом зі мною в подорож вирушили три фахівці-дорадники, і я, заздалегідь приготувалася до нудних розмов на професійну тематику. Однак спілкування з хлопцями виявилося на-рідкість легким і приємним. Спостерігаючи за роботою моїх колег, для себе відзначила їх високу майстерність та індивідуальний підхід до кожного клієнта — оператора ринку, усвідомлення унікальності кожного учасника ринку харчової промисловості. Компетентність, компромісність і щире бажання виконати свою роботу якнайкраще — це ті якості, якими фахівці ГО «СФЕРО» можуть сміливо пишатися.

Перша зупинка – смт Десна Козелецького району. Це маленький населений пункт на Чернігівщині, але й там чекають на впровадження системи НАССР місцеві навчальні заклади.

Дочекавшись завершення обговорення робочих моментів, мені вдалося поставити кілька питань працівнику відділу освіти Деснянської ОТГ Євгенії Кузнецовій. А саме — як пані Євгенія ставитися до впровадження НАССР в освітніх установах, в чому вбачає труднощі та перепони? На що пані Євгенія відповіла: «Гарне, але складне питання. Вважаю, будь-якому новому запровадженню має передувати певне навчання. Коли тільки вийшло розпорядження щодо обов’язковості НАССР, це було щось дивне й незрозуміле. Треба було самостійно шукати інформацію. Зараз з цим трошечки легше, бо є онлайн навчання. Але, було б набагато краще, якби до впровадження системи НАССР додавалася чітка програма, яка б передбачала капітальний ремонт приміщень харчоблоків та їдалень. Додавалась певна система підготовки фахівців, які працюють в закладах освіти з харчуванням. Наприклад, збірник рецептур розроблений ще з радянських часів і з того часу він фактично не змінювався. В ньому є такі страви, які вже давно не готують в їдальнях, а для того щоб запровадити нову страву чи систему, потрібні певні напрацювання. Тому безпечність харчових продуктів це дуже добре, але фактична допомога має бути конкретною. Щоб не залишати директора школи сам на сам з паперами, з цими всіма нюансами. Тому що у директора, крім харчування, є дуже багато інших зобов’язань. Харчування то важлива річ – це безпека дітей, до того ж більшу частину часу дитина проводить в закладі освіти, тому продукти мають буди безпечними, але має бути практична допомога. І це не тільки безпечність самих продуктів, це безпечність й приміщення й безпечність персоналу. А персонал, який займається найголовнішим – здоров’ям дітей, отримує не так багато коштів. Тому це має бути комплексна програма на державному рівні по харчуванню взагалі, особливо в закладах освіти.»

Коментарі пані Євгенії виявилися дуже доречними та актуальними. Адже 5 серпня, на засіданні Кабінету Міністрів України, затверджено план заходів з реформування системи шкільного харчування, реалізація якого розпочнеться вже у цьому місяці. Тепер держава ресурсно сприятиме у тому числі й нашій роботі. Приємно також зазначити, що документи та проекти документів ініціаторів цього плану – МОЗ, Міносвіти та Держпродспоживслужби активно використовувалися при підготовці рекомендацій та методологічних матеріалів ГО «СФЕРО», які ми пропонуємо освітнім закладам.

Помилувавшись місцевими краєвидами, ми вирушили далі в дорогу. Наступним пунктом нашого призначення стала Остерська гімназія, а потім їдальня Остерського будівельного технікуму, де я поспілкувалася із її завідуючою Людмилою Петрівною Пращук. На питання, чим для пані Людмили пояснюється необхідність впровадження системи контролю якості харчової продукції, завідуюча відповіла: «Я вважаю впровадження НАССР необхідною процедурою. Поліпшення якості, гарантія безпеки – це дуже важливо. Трошки лякає слабке розуміння масштабів необхідного втілення, але ми будем робити все необхідне для успішного впровадження системи», ‒ завірила пані Людмила.

Далі ми заїхали в м. Козелець. Це невелике, старовинне місто біля витоків річки Остер, яке раніше вважалося одним із центрів козацької слави. На його території багато церков і історичних пам’яток. Однак найбільше вражає Собор Різдва Богородиці, збудований у 1752—1763 роках на замовлення родини Розумовських. Храм має хрестоподібну форму за традиційним християнським звичаєм та зроблений з каменю. Всередині гостей зустрічає венеціанська обробка поверхонь і плавність чітких ліній, що переплітаються у досконалій естетиці та зачаровують гостей своєю красою. Це справжній шедевр! Також на території збудовано дзвіницю, яка слугує маяком на трасі Чернігів – Київ.

Спілкуючись з представниками освітніх установ Козельця ми ще більше переконалися, що люди готові до позитивних змін, згодні вчитися, впроваджувати нові правила і стандарти якості. Але водночас, їм не вистачає ресурсів у вигляді інформаційної та матеріальної допомоги, чітких алгоритмів та інструкцій з боку керівництва нашої країни. Цікаво — що думають на цю тему підприємці? Щоб це з’ясувати, вирушаємо далі у подорож.

Наступним на нашому шляху був славетний Ніжин. Зараз це місто обласного значення, розташоване на берегах річки Остер і лівої притоки Десни. У Ніжині величезне число пам’яток історії та архітектури, що робить його, фактично, музеєм просто неба. Однак, розмови з місцевими підприємцями виявилися настільки цікавими, що на огляд визначних пам’яток нам вже не вистачило часу.

Суть нашого спілкування зводилась до того, що представники бізнесу готові до кроків на шляху впровадження НАССР, так як розуміють плюси, які забезпечує наявність цієї системи. До переваг впровадження на підприємствах харчової промисловості НАССР наші співрозмовники віднесли: довіру споживачів, конкурентоспроможність, можливість виходу на євроринок. Наприклад, ніжинський підприємець, пан Юрій Голофастов, що займається виробництвом та продажем риби та рибних смаколиків, впевнений, що впровадження НАССР додасть його бізнесу значних конкурентних переваг.

Проте, висновки спілкування досить позитивні, оскільки більшість підприємців усвідомлюють, що впровадження НАССР — це новий, більш ефективний і, головне, безпечний рівень розвитку харчової промисловості. Адже ще недавно багато хто з операторів ринку сприймали необхідність впровадження процедур НАССР, як зайвий тиск держави на суб’єктів господарювання. Не розуміючи суті вимог, оператори ринку знехотя погоджувалися їх виконувати тільки для того, щоб уникнути штрафу. Зараз все більше людей починають розуміти, що НАССР – це запорука безпеки, нові можливості та перспективи.

Потім нас чекали вже добре знайомі – Носівський і Бобровицький райони. Попри віддаленості розташування цих територій від обласного центру, місцеві мешканці продемонстрували потужну згуртованість та приклад взаєморозуміння влади, суспільства та бізнесу. А це саме та основа, що забезпечує більшу динаміку залучення по впровадженню НАССР серед операторів ринку.

Про способи досягнення таких значних результатів по впровадженню НАССР розповів керівник Носівського районного управління ДПСС в Чернігівській області Віктор Феодосійович Любенко: «Представники ДПСС добре розуміють покладені на них державою обов’язки, а також необхідність втілення законів і норм, якими б складними вони не були. Коли проводяться планові перевірки, ми бачимо реальний стан малих потужностей, які складають основу наших навчальних закладів. Також ми розуміємо, що не дивлячись навіть на наше ретельне роз’яснення щодо обов’язкового впровадження НАССР, оператори ринку досить інертні. Промоніторивши ринок послуг, ми звернулися до фахівців ГО «СФЕРО», зібрали операторів ринку і провели першу спільну нараду, яка була досить непростою. Найскладнішим виявилося всіх зібрати, так як це дробленні структури, які не бачать сенсу спілкуватися у звичайному житті та не мають спільних точок перетину. Але, спільними зусиллями вдалося донести необхідність виконання умов законодавства. Друга нарада пройшла вже трошки легше. Оператори ринку почали трохи розуміти — для чого все робиться. Розуміти, що впровадження НАССР це не примха держави, яка для них обертається зайвими витратами. Що це позитивні зміни, висока якість і запорука безпеки здоров’я наших дітей, які є нашим майбутнім. І профілактика ризиків шкоди для здоров’я — це перше питання, яке має бути вирішене. Причому не за фактом масового отруєння, а заздалегідь, щоб цього не допустити. Це на першому плані. Ми щодня годуємо дітей в їдальнях освітніх закладів, тому повинні бути впевнені в їх безпеці. Крім того, люди пішли на співпрацю бо побачили, що є зрозумілі, адекватні фахівці, побачили результати вашої роботи. Далі вже підтягнулися і підприємці, вони зрозуміли вигоду, багато охоплюється, значна робота робиться і їм вигідніше зробити цю роботу зараз, ніж потім платити великі штрафи і все одно впроваджувати систему НАССР. Трохи досвіду, трошки напору, терпіння і маємо хороший результат. Люди поважають професіоналів, люди бачать результат».

Особисто мені Віктор Феодосійович дуже сподобався – відразу видно, що ця людина на своєму місці. Він мені нагадав чесного і справедливого шерифа, який любить своє містечко і всіляко прагне зробити його кращим, комфортнішим, успішнішим. Більше б таких «шерифів»!

Як не сумно, але наша невеличка мандрівка підійшла до кінця. Злегка втомлені, але задоволені ми повертаємося додому. Хлопці — робити свою роботу, а я — писати статтю і ділитися з вами своїми враженнями.

Схожі новини