У практиці аналізу факторів, що впливають на безпечність харчових продуктів групи НАССР зазвичай використовують метод «мозкового штурму» та технологію причинно-наслідкового аналізу.
Розглянемо ці дві методології.
МЕТОД «МОЗКОВОГО ШТУРМУ»
Метод мозкового штурму був створений в 1941 році Алексом Осборном – співробітником американського рекламного агентства суперпрофесіоналів «BBD & O». Метод служить для оперативного вирішення проблем і ґрунтується на стимулюванні творчої активності людей. Учасники «мозкового штурму» пропонують максимальну кількість всіляких варіантів вирішення проблеми. Після того, як всі варіанти озвучені, вибираються ті, які найбільше підходять для успішної реалізації на практиці. Зазвичай «мозковий штурм» складається з трьох обов’язкових етапів.
Основні етапи мозкового штурму і правила його побудови
Етап І. Постановка проблеми
Цей етап вважається попереднім. Він має на меті чітке формулювання проблеми, відбір учасників і розподіл їх ролей (провідного, помічників і т.д.). Розподіл, в свою чергу, залежить від специфіки проблеми і форми, в якій буде проводитися штурм.
В нашому випадку роль модератора грає координатор групи НАССР. Цю роль можна також доручити залученому консультанту чи експерту. При постановці проблеми обов’язково наголошується правило «Всі говорять тільки про одну й то ж саму тему».
Друге – протокол. Його ведення, як правило, доручається технічному секретарю групи НАССР.
Організаційно для груп НАССР рекомендується використовувати організаційні принципи «круглого столу».
Бажано провести попередню підготовку. Всім учасникам мозкового штурму слід готуватися до нього заздалегідь. Завдання штурму рекомендується озвучити мінімум за 2-3 дні до його проведення. За цей час учасники зможуть непогано обміркувати проблему, що істотно скорить час на генерацію ідей.
Перший етап починається з чіткого окреслення теми «мозкового щтурму» та формулювання очікуваного результату, якого мають досягти учасники. На цьому ж етапі викладається перелік факторів, що можуть впливати на проблему та шляхи її вирішення. Учасники лише визначають певні відомості, факти, дії тощо без їх обговорення та видалення.
При цьому як і в подальшому, учасники дотримуються загальних правил:
- рівності;
- черговості;
- пропуску;
- запобігання критиці;
- уникнення коментарів.
Етап 2. Генерація ідей
Це основний етап і саме від нього залежить успіх заходу. З цієї причини важливо дотримуватися таких правил:
- Максимальна кількість ідей, без будь-яких обмежень
- Приймаються навіть дикі (фантастичні, абсурдні і нестандартні) ідеї
- Ідеї можна і потрібно комбінувати і покращувати
Етап 3. Відбір, систематизація та оцінка ідей
Завершальний, але не менш важливий етап, який чомусь часто не береться до уваги. Потрібно розуміти, що за допомогою цього етапу стає можливим виділити по-справжньому ефективні ідеї і привести весь мозковий штурм до спільного знаменника. Оцінка ідей на цьому етапі вітається (саме оцінка, тобто, визначення балансу позитивних і негативних наслідків ідеї, а не її критика). А те, наскільки даний етап пройде успішно, залежить від узгодженості роботи учасників і певного унормування методу узагальнення їх думок щодо розв’язуваної задачі і пропонованих рішень.
Для оцінки ідей пропонується застосовувати «дерево рішень» або будь-який інший метод оцінки.
Можна з’єднувати дві ідеї (і більше) в одну. Особливо ефективно використовувати цей прийом, коли є варіанти вирішення проблеми, запропоновані учасниками різного статусу, посади, рангу (погляд з декількох боків).
Зручність сприйняття і підвищення результативності «мозкового штурму» може бути підвищена за рахунок використання наочного приладдя (маркерні дошки, флеш-панелі, плакати, схеми, таблиці тощо).
Дзеркальний результат. Під час пошуку рішення і навіть по його закінченні уявіть, що ситуація обернулася чином, прямо протилежним необхідному, і все пішло не так, як ви планували. За допомогою такого моделювання можна сприяти виробленню додаткових ідей, а також морально і психологічно підготувати себе до будь-якої ситуації.
ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ АНАЛІЗ
Причинно-наслідковий аналіз є технологією, яка часто використовується в групах менеджменту якості і забезпечує додаткову допомогу для «мозкового штурму» шляхом угруповання ідей. Проблема (наприклад, зараження) представляється у вигляді вертикальної або горизонтальної стрілки або лінії. Потенційні основні причини визначаються як стрілки, що входять в лінію. У свою чергу, кожна основна стрілка може мати вторинні стрілочки, які представляють другорядні причини. Кінцевим результатом є схема, яка перераховує всі причини проблеми і має вигляд рибної кістки.
Що-ж, дана стаття є черговим інформаційним посилом щодо розвитку МСБ загалом та операторів ринку харчової промисловості зокрема. Сьогодні управлінські рішеннтя вже не приймаються одноголосно. Демократичні управлінські засади приходять в бізнес. І так, як нам стає звичним використання в бізнеспроцесах сучасних систем на основі новітніх ІТ технологій, так ми і стаємо готові впроваджувати нові засади менеджменту, нові підходи до управління підприємством, нові бачення в процесах прийняття рішень. І сфера харчової промисловості в питання впровадження стендартів безпеки НАССР, іде в авангарді всього нового, яке, в тому числі, відточене науково та опробовано досвідом!
НАССР – черговий крок на шляху до дійсно гідної харчової промисловості на теренах ринку, який підається глобалізаційним процесам.
Будьмо відповідальні.
