Карантинні заходи

Як і будь-яке істотне явище чи подія, коронавірус висвітлив певні плюси й мінуси щодо запровадження операторами ринку системи безпеки харчових продуктів, в тому числі ‒ заснованих на принципах НАССР.

Умовний поділ операторів ринку харчових продуктів: 

• ринки, на яких здійснюється продаж;
• заклади гуртово-роздрібної торгівлі харчовими продуктами;
• суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво продуктів харчування;
• фізичні особи, що здійснюють виробництво і реалізацію продуктів, які вироблені ними;
• заклади громадського харчування, в тому числі харчоблоки, зокрема,  навчальних та медичних закладів, військових частин, тощо.

Деякі оператори ринку утримуються власним коштом, частина – за рахунок бюджетів всіх рівнів.

Запровадження законодавства України в сфері харчової безпеки однозначно виявило необхідність інвестування операторами ринку певних коштів для приведення своїх потужностей у відповідність з вимогами згаданого законодавства. При цьому ми акцентували вимогу на, так би мовити, трьох «китах» харчової безпеки:

• належна гігієнічна практика;
• належна виробнича практика;
• запобігання забруднення.

Карантин та його послаблення

Карантин, уведений у зв’язку з коронавірусом COVID-19, у значній мірі паралізував діяльність операторів ринку з обігу харчової продукції, призвів до істотного зменшення наявних ресурсів для реалізації ними заходів харчової безпеки. Разом з цим карантин чітко показав, що впровадження заходів з належної гігієнічної практики істотно знижує вірогідність захворювання.

Плануючи поступове послаблення карантину, МОЗ України пропонує низку протиепідемічних заходів (див. таблицю), переважна більшість яких практикується при запровадженні вимог з харчової безпеки. Це і систематичне миття та дезінфекція приміщень та контактних поверхонь, і особиста гігієна персоналу операторів ринку та контроль груп ризику.

Зрозуміло, що ті потужності, які вже є підготованими до виконання вимог безпеки харчових продуктів, значно легше вийдуть з карантину, виконуючи розпорядчі документи МОЗ. Ті ж, хто поки що роздумує, все одно будуть змушені запровадити хоча б ті заходи, які пропонуються МОЗ. Чи не слід подумати про те, що запроваджуючи згадані вимоги є сенс докласти ще деяких зусиль і запровадити систему менеджменту харчової безпеки, як це передбачається законодавством України?

Ще одну проблему висвітлив карантин. Це проблема рівності умов, в яких мають працювати оператори ринку. Ми маємо на увазі не технологічні чи гігієнічні умови, а умови підходу. Адже потужності операторів ринку поділяються на великі, середні та малі відповідно до площі приміщень та кількості персоналу. Доходи операторів ринку теж можуть бути великими, середніми чи малими. Відтак, маючи невеличкі доходи, значна кількість операторів ринку опиняється перед необхідністю витрачати кошти на заходи безпеки харчових продуктів. Фінансові ресурси яких може не вистачати.

Уявіть собі, наприклад, комунальні заклади, які утримуються за кошти територіальної громади або особисті селянські господарства, що в домашніх умовах переробляють харчові продукти, які потім реалізовують на базарах. Зрозуміло, що найчастіше за все їм не до НАССР, але ж dura lex, sed lex (закон суворий, але це закон).

dura lex, sed lex

Закон суворий, але це закон

Отже, є сенс нам всім разом подумати на тим, як не відкидаючи необхідність запровадження законодавства, зробити шлях до його запровадження найменш болісним для малих потужностей. Наприклад, виробити мінімально припустимий обсяг обов’язкових вимог, а для подальшого встановити прийнятний для оператора ринку строк для запровадження.

ПРОЕКТ ТИМЧАСОВИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ДО ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ НА МОМЕНТ ПОСЛАБЛЕННЯ КАРАНТИНУ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ МОЗ ВІД 04.05.2020 №31).

ЩОДО ПРОТИДІЇ ПОШИРЕННЮ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ COVID-19 В МІСЦЯХ ТОРГІВЛІ ХАРЧОВОЮ ПРОДУКЦІЄЮ НА АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ РИНКАХ (ПОСТАНОВА МОЗ ВІД 27.04.2020 №14)

Детальніше можна ознайомитись із послугою надання HACCP на даній сторінці.